В мене слова не лягають в рядки,
Важко знайти до них риму.
Важко й дитині, коли батьки
Не завжди розуміють дитину.
Так, я зривалась, я була нестерпна,
Я перегинала, була неправа.
Ти була поруч, хоч ображалась,
Але допомогти намагалась, змогла.
Я не могла говорити про почуття,
Ховала страх за замками і снами.
Дякую, ти відкрила це відчуття,
Залишила мене без страху і рани.
Тану в обіймах я ніжних, твоїх.
Першим в житті я почула твій сміх.
Кожен момент із тобою лювлю,
Сотні разів я казала і скажу ще "люблю".
Щетиніна Дар’я
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
