МАНДРИ СТЕЖИНАМИ ЖИТТЯ

МАНДРИ СТЕЖИНАМИ ЖИТТЯ

У мандри йду стежинами життя,
І кожна з них для мене особлива,
На них я бачу диво-вишиття,
Думок на них у мене сильна злива.

Вдивляюся у кожну зокрема,
На них мої́ життєві візерунки,
Вплітаються, мов стрічечки-тасьма
І ще якісь між ними є пакунки.

Стежини ті все далі десь ведуть,
Орнаменти утворюють незвичні,
Намисто з митей защораз плетуть,
Та й всі вони, на диво, фантастичні.

Стежини всі, неначе ті скарби,
Які в собі́ тримають таємницю,
Вони сплели́сь із радості й журби
Й самі́ ідуть в життєвую скарбницю.

Стежинами життя я дорожу,
Бо кожна особлива й неповторна,
У пам’яті усіх їх бережу,
Не змеле їх ніяка в світі жорна.

У мандри йду стежинами життя,
Цікаво так, хоч все знайоме й рідне,
Назад по них немає вороття,
І жодна з них у пам’яті не зблідне.

25.02.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 979338