Всі ми мандрівники в каравані життя,
Блукаючі тіні непізнаних світів.
Відкриті для нас шляхи в майбуття,
Але зачинені двері чужих почуттів.
Ми прагнемо сенсу одразу і тут,
Звикли по колу ходити, не жаліючи ніг.
Зазвичай обережно будуєм маршрут,
Щоб нас на дорозі від шипів застеріг.
Ми робим поспішно 10 кроків вперед,
Проте озираємось дуже рідко назад.
Вважаємо, ніби добре знаєм сюжет,
Хоч насправді не там шукаємо клад.
Важливе ховається в очевидних речах
Загублених в русі невпинних подій.
Бо справжні скарби живуть у очах
Та в душах повз проходящих світів.
В пошуках щастя марно губимо час,
Боїмося стукати до незнаних дверей.
Просто щастя і сила заховані в нас,
В почуттях і думках перехожих людей.
Розуміння не завжди приходить у раз,
Необхідно довіритись щирим чуттям.
Бо в пошуках сенсу така доля для нас:
Мандрувати у вічнім каравані життя.
Елла Уінд
