Знову мапа палає червоним,
і сирена кричить у містах,
Та наш вибір завжди був свідомим,
Наша воля звучить у вустах.
Чи то день, чи то ніч, чи світанок,
Запускає ракети орда,
Ще й іранські “пташки” наостанок,
Щоб палала розруха й біда.
Та немає в душі у нас страху,
Лише ненависть, біль, люта злість!
Вірим близько росія до краху,
За все скоєне відповість!
Ти ж радій сатанинське поріддя,
Всім руйнаціям, вбивству дітей,
У царів лиш ростуть підборіддя,
За підтримку фашистських ідей.
Ми й під обстрілом любимо “неньку”,
Не зречемось її ні на мить,
Заспіваємо “веселеньку”, пісня
землю всю облетить.
Ну, а ви лиш плюєтесь отрутою,
Звідки стільки зла до усіх?
Все повернеться до вас скрутою,
Кожен відповідь дасть за свій гріх.
Городна Яна
Like