Весна… День народження мами,
Я прийшла, але ти мене не зустрічаєш…
В душі ще не загоїлися рани,
"Як справи доню?" – Мамо, ти вже не спитаєш…
Мила моя, рідна ненько!
Мені так не вистачає тебе,
Твого сміху, який лунав дзвінко,
Твоїх теплих рук, що торкались мене…
Повернути б маму хоч на мить,
Ніжно-ніжно її поцілувати,
Поспілкуватися з нею як колись,
Приємні, лагідні їй слова сказати…
Я так хочу тебе обійняти,
Побачити твої очі ясні,
Як же ж важко маму втрачати,
Вічна пам’ять тобі!
Я інколи бачу свою маму уві сні,
Небесним янголом являєшся ти,
І стає так спокійно мені на душі,
Адже і зараз ти оберігаєш мене від біди.
Мами не вмирають!
Мами живуть!
Небесними янголами вони стають,
І, навіть, уві сні нас бережуть!
Ти спи спокійно, моя рідна ненько,
Вічна пам’ять тобі!
Тепер ти від мене далеко,
Але будеш завжди жити в моїй душі!
Цей вірш присвячую моїй мамі Галі, якої вже немає, сьогодні в неї було б свято – День Народження😥😪😢
Бережіть своїх мам, поки вони живі!🙏🙏🙏
13.04.2021 С.М.Онисенко
Світлана Миколаївна Онисенко
