Може досить вбивати своє ніжне серце?
Я все знаю, не обманюй мене.
Не тримай, не вартує це того,
Відпусти й все одразу мине.
Перестань прикидатись героєм,
Твою душу це напросто рве.
Не існує у світі такого,
Що врятує тебе і мене.
І хоч воля твоя безумовно,
Захищати буде все близьке,
Та поглянь на розірване тіло,
Мало часу у тебе ще є.
Якби можна було б так боротись,
Щоб не впасти на землю плечем.
Вічно стояти на ріднім боці.
Боронити своє, не чуже!
Та не дасть жар серднечного болю,
Вік за віком махати мечем.
І піде чорний дим з під шолома,
Навіть щит від вогню потече.
І у полум’ї синім й червонім,
Прогорить твого серця останній фрагмент,
Я як міг, так беріг твою долю,
Так беріг, що скипів весь ущент.
Просяяний
