Мене важко полюбити, мене важко зрозуміти
Тобі важко зрозуміти, чого ж моє серце так кортіло
Воно не хоче поцілунків, сексу, бридкості не хоче…
Воно хоче визнання, натхнення, ввічливості просе.
Я все думаю, чому я поки дихаю, не бачу очей твоїх оксамиту…
Все просто, тебе не існує на цьому світі, чи то я вже перебрала з віскі.
Казав ти мені «таку як я ніхто не полюбе» мабуть правду казав.
Так це душить мене досі, досі подивись мої ноги босі.
Я біжу до тебе, поволі згадуючи ту теплу осінь.
Нам не вдалося прожити її разом в твоєму місці, ми розійшлись
Навіки розлетілись у мареві розсипались, пісками стали ми.
А моє серце все до тебе просить.
Демʼяна Дама