МЕНІ НЕ СНІЖНО

Хай сніг іде, мені не сніжно,
Хоч сипле тихо на чоло.
Торкає руки: легко, ніжно,
А у душі — весна й тепло.

Морози, вітри, сніговії…
Чи вам бездушним зрозуміть?
Чому вологі мої вії,
Чому на них сльоза бринить.

Ні, почуття не для холодних!
Для тих — у кого тепла кров.
І заборон нема природних,
Хто відчува в собі любов!

У кого весни цілорічно,
Хто чує щебіт солов’їв —
З тим сперечатись нелогічно,
Не має шансів у боїв!

І хай засніжене волосся,
Від часу, літ або зими!
Засніжить душу не вдалося,
Що нагороджена крильми.

Тому мені зовсім не сніжно,
Й не зрозуміють холоди,
Як тепло, сонячно і ніжно
В душі моїй цвітуть сади.

Барчук Р
*******
Барчук Раїса