Ніч була як сон
Думок міліон
Серце болить ,не може терпіти
Тієї болі, що не дає радіти
Нарешті біль пройшла,
Появилася тяга
До життя і звідання нового
Інтрига рветься ,двері відкрива
У далеку подорож незвиклу
І мені так сильно хочеться
Щоб ніколи це не зникло
Бачу проблиск десь далеко
Не лише в його очах
І радість зігріває вічна
Тремтить від думки вся душа
І кожен раз я думаю про те,
Що моє сонце не взійде,
Як тільки ранок настає,
Бог сил мені дає
Давно вже не бачу майбутнього я
Та й сни вже не віщі
Але проникаю далеко так я ,
Що вбачаю всю істину
Хочеться вірити у долю свою
І справедливе рішення
Та страх мені не дає
Насолодитися відчаєм
Сльози кроваві
Витираю я з рани
І котиться далі нове пізнання
Надія ще не пропала
Серед темряви моїх лісах
Смуток пронизує душу
Почуваюсь самотньо
І хочу щоб день мій зігріло
Палаюче сонце
Та знаю я що відчуття
Не лише на хвилю
І так хочеться мені
Прожити довгі милі
Настав кінець всім почуттям
Десь нова і свіжа,
Не хочу більше я страждань,
Він має іншу
Треба зникнути
І я зникаю ,я тану наче сніг
Та бруд моїх страждань
Залишає кривавий слід
Цікаво чи колись
Моє серце неподвижне
Заб’ється в такт з чужим
І щастя стане вічним
K.RENESSA
