Мертвяк

І я спустошила всі сльози.
І я окутана в журбу.
У ніч згубну,
На почуття скупу,
Стою і Господа молю:
Завдай мені ще крихту болю,
Завдай крихту тяжких страждань.
Скажи мені:
"Не зможеш осягнути ти й половини всіх моїх бажань".
Не зможу..
Я натерпілася бездушних ,
І вдосталь з мене уж знущань
Для мене ти давним-давно пристань та,
Занедбана й далека глухомань.
Мертвяк,
Однак віншую не втрачати освітлений любов’ю щирою маяк.
І подумки чорненьку ткань не приміряти.
На щастя заслуговує, на жаль, усяк
І коло Дніпра сивого не загуляти,
Страждань своїх не рахувати.
Я відчувати се не раджу ,
Як-не-як…
Анаре