Метелик

А я метелика до тебе запущу,
нехай розбудить він тебе ранньою весною.
Від зимової сплячки.
Подарує надію і весняне тепло.
Подарує посмішку і віру в мирне життя.
Чуєш?!
Я знаю ти чуєш мій шепіт.
І тут метелик до тебе залетів.
Свої барви розвіяв в сірих буднях твоїх.
Чуєш?!
Так шепоче сердце моє, а твоє?!
Метелик над тобою кружляв
і чари мої повсюду розвіяв.
Чуєш?!
Там десь грає мелодія?
То моя! Моє сердце дарувало, але його на шматки порвали.
Чуєш?!
Метелик крилами змахнув
і до мене знову прилетів.
Я сподіваюсь тебе він розбудив.
Вікторія Соловйова