Материнська любов
Як ніжний світанок, як пісня весни,
Як зірка, що в темряві світло несе,
Так мама для серця—безцінний скарб,
Що гріє й дарує надію усе.
Її теплі руки—мов лагідний вітер,
Що коси колише і змиє печаль,
В очах її світяться сонячні квіти,
І в кожному слові—безмежна кришталь.
Вона вчила крокам, тримала за руку,
Коли ще у світі не знала стежин,
І навіть коли розлучали нас муки,
Ти завжди в мені, наче подих глибин.
Вона недоспала безсоннії ночі,
Коли я втомився чи марив у снах,
І знову світили її добрі очі,
Щоб світ не здавався похмурим в життях.
Вона поруч завжди—і в щасті, і в болі,
І навіть коли я далеко іду,
Тепло її серця живе в моїй долі,
І я її серце в собі бережу.
Дякую, мамо, за віру і силу,
За ніжність, що гріє, як сонця вогонь,
За крила, що ти для мене зростила,
За ласку, що в серці живе крізь віконь.
Нехай тобі зорі співають крилато,
Хай доля несе тобі радість ясну,
І знай, що для мене ти — не просто мати,
Ти — янгол, що в серці живе чарівну.
Семчишин Діана Володимерівна
