Минула північ. Сон мій заблукав.
А місто спить в обіймах сніговії.
Бездонна ніч як музика, легка.
І ліхтарі стоять ,як вартовії.
Ні місяця, ні зір… Ні неба ,ні землі …
Лиш снігу круговерть у просторі і часі…
Застигла мить …Чарівна мить у млі,
Як згадки кадр – невимовлені фрази.
У коконі спокою завмер світ,
Немов пір’ їнки дивних птиць- сніжинки.
Ніч – дежавю із тих щасливих літ,
Коли єдналися в одну наші стежинки.
Наталя Римар
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
