У поемі цій , слова в рими звучать,
Де мир – як світло, яке серцям світить, а рабство – мов мрак, що душу обгортає.
Мир – це спокій, що душі відчаїм відбиває,
Рабство – це ланцюг, що волю у путах тримає.
Мир – це свобода, що в серцях віри пробуджує,
Рабство – це зневага, що душі в біль обгортає.
Мир потрібен, щоб любов у світі розцвіла,
Щоб серця сповнені були доброти й милосердя.
Рабство повинно бути знищене, бо воно позбавляє віри,
Обмежує свободу, утискає душу в біль і страх.
Нехай мир крокує по землі, ніжно гладячи серця,
А рабство відступить, мов тінь перед світлом дня.
Хай людство об’єднається в боротьбі за свободу й гідність,
І миром заповниться кожен куточок нашої планети.