Мить

Нікому навіть на думку не спало,
Що може мати мить красу
(Що б це, звісно, не означало
Та й скільки не піде зрозуміти це часу).
Якою б не була її краса,
Що оберігати й любити треба її,
Вона завжди, завжди прекрасна…
Красу у смутку чи красу у щасті її…
Танцюють вальс вони повільно:
Сьогодні, вчора й завтра,
Кинеш одне, не буде іншого.
Пригорнеш учора,
Сьогодні й завтра будуть майорливі.
Та не упускай майбутнє
Бо чи є краса у миті,
Якщо її не стане завтра?

Белла Зорова