Ми будем до віку стояти,
Захищать край тополі хатину,
За кожну, що ворог проклятий,
Замучив на фронті людину,
Не простять депортовані діти,
І утративші сина батьки,
За кожну кроваву стежину,
Що вела у катівні людські,
Не прокинеться змучений болем,
Супостат що приніс стільки втрат,
Хай назначать у вищому колі,
Покарання ще гірше ніж ад,
Щоб покинута долею мати,
Не ховала герїв – синів,
Щоб за руки тепленькі тримала,
Донька – тата у мирні роки,
Хай закінчиться горе потворне,
Й загорить білий світ у пітьмі,
Прокричать хай усі близь сусіди:
"Перемога у страшній війні!"
SrHong
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
