Ми з України

Україно моя, нездоланна, свята!
Ніким не скорена і гордовита!
Я молюся за тебе, щоночі й щодня,
Скроплена кров’ю героїв земля…
Україно! Гнобили тебе чужаки,
Та вільною стала ти навіки!
Я люблю тебе бідну, знедолену,
І квітучу люблю, і зруйновану,
Горду, ніким не скорену,
Клятим ворогом, не завойовану!
Нині діти твої, у нерівнім бою,
Честь боронять, і волю твою.
Ідуть бої за кожен метр землі,
Тут пишуться історії сумні рядки:
Бахмут, Курахове, Мар’їнка, Крим,
Харків, Херсон, Донецьк, Луганськ,
Соледар, Ворзель, Маріуполь, Львів,
Все зрозуміло тут без слів….
Ідуть бої дуже тяжкі, страшні,
Щодня тут гинуть хлопці молоді.
У небо відлітають душі їх святі,
Немов в далекій вирій журавлі .
Обов’язок святий є на землі,
Від ворога, щоб землю берегти…
За Батьківщину йдуть у бій солдати,
За стяг жовто-блакитний воювати.
Ми з України й будемо тут жити,
До скону літ вас пам’ятати і любити.
Низькій уклін всім, воїнам, солдатам,
Мужнім хлопцям і славним дівчатам!
Честь вам на віки, слава й хвала!
Славна Героями наша земля!
11.01.2023р
Автор: Людмила Трищук – Луцук
Людмила Трищук-Луцук