Україно моя, нездолана свята!
Ніким не скорена і гордовита!
Я молюся за тебе, щоночі й щодня,
Скроплена кров’ю героїв земля…
Україно! Гнобили тебе чужаки
Та вільною стала ти навіки!
Я люблю тебе бідну, знедолену,
І квітучу люблю, і зруйновану,
Горду, ніким не скорену
Клятим ворогом не завойовану!
Нині діти твої, у нерівнім бою,
Честь боронять, і волю твою,
Ідуть бої за кожен метр землі,
Тут пишуться історії сумні рядки:
Бахмут, Курахове, Мар’їнка, Соледар,,
Харків, Херсон, Донецьк, Луганськ,
Крим, Ворзель, Маріуполь, Львів,
Все зрозуміло й так, без слів….
Ідуть бої дуже тяжкі, страшні,
Щодня тут гинуть хлопці молоді,
У небо відлітають душі їх святі,
Немов в далекій вирій журавлі .
Обов’язок святий є на землі,
Від ворога, щоб землю берегти…
За Батьківщину йдуть у бій солдати,
За стяг жовто-блакитний воювати.
Ми з України й будемо тут жити,
До скону літ вас пам’ятати і любити.
Низькій уклін всім, воїнам, солдатам,
Мужнім хлопцям і славним дівчатам!
Честь вам на віки, слава й хвала!
Славна Героями наша земля!
11.01.2023р
Автор: Людмила Трищу – Луцук
Людмила Трищук-Луцук
