Ми йдемо на штурм, курява аж до неба.
Окупант на ногах уже не стоїть,
Бо Господь — наша сила, наш щит і потреба.
І рука Його з неба нас боронить.
Ми несемо вогонь, Божа слава повсюди!
Ми нещадно караємо кляту орду,
Щоб були в Україні вільними люди,
Щоб не чули ніколи, ворожу брехню.
Ми – не звірі, своє захищаємо ревно.
І душа наша чиста, як у малюка.
Та коли прийшов ворог, щоб всіх нас убити,
На коліна не стала країна моя.
Ми йдемо на штурм — і тремтять їхні кати.
Ми носим на грудях розп’яття, хрести,
Читаєм Євангеліє, тому нас не здолати.
У серці із Богом нас не перемогти!
За Маріуполь, за Бучу, за Харків!
Кожен наш постріл гучний і прямий.
І не буде їм спокою від наших танків.
Бо в нас настрій один – бойовий!
Ми йдемо звільняти міста наші славні,
Щоб земля розцвіла, як черешня в саду.
А які ж у нас дівки, веселі та гарні!
Ми ж боронимо землю рідну свою!
Ми йдемо на штурм з Україною в серці!
Стяг жовто-блакитний у нас майорить.
Відкриємо хутко завітнії дверці.
Хай Божим вогнем душа в нас загорить!
Юрій Сіромашенко
