Ми ніколи

Ми ніколи…
Ми ніколи з тобою з тієї війни не повернемось,
Не обпечені ранами, що стискають ті шрами до сліз.
Ми ніколи з тобою назад у життя вже не вернемось,
Ніби вже промайнуло незавершених надцять – то літ.
Ми ніколи з тобою вже міцно ось так не обіймемось,
Не притисниш до мене свій біль із розжарених рук.
Ми ніколи з тобою у темряві тихо не спинимось,
Як дві вічності, над безоднею прожитих мук.
Ми ніколи… чи вкотре… чи знову…чи пізно ще станемо…
І щасливі навіки, хоч взяли ми до рук автомат.
Ми ніколи з тобою того вже життя не забудемо,
І назавжди зилишимо в спогадах крапельку втрат.
Автор – Анна Галицька
Анна