Нам зав'яли очі, в кайданках наші руки
Підступний підлий ворог, забрав мирне життя
Нас оточили страхом, тривогою і люттю
і впевнено казали – що це їхня земля
Вони у нас забрали свободу й мирне небо
Але є те єдине чого їм не віднять,
В серцях наших палає, невтомна сильна віра
Бо знаємо, що скоро і нас прийдуть звільнять.
Ми прапори надійно всі ховали,
та навіть вкрали танк для ЗСУ
сиділи в окупації та знали,
що скоро ми повернемось в сім'ю.
Настав цей день – Херсон наш знову вільний
незламний прапор у небі майорить
херсонці вільні, з щасливими очами
вклоняються всім тих хто їх звільнив
Та не змогла орда ворожая змиритись
що сильне місто втратили за мить
авіабомби, дрони та снаряди
в Херсоні почали щодня летіть.
Ви знов подумали нас можна залякати?
що ми від страху поїдем за кордон?
Але ми досі тут , ми сильні – ми тримаймось!
Ми є незламні й мужні, ми – Херсон!
Катерина Грицик
