Ми часто не цінуємо миттєвості, що минають,
Відкладаємо рішення – страхом скутий наш час.
Наче хвилі у морі, що берегів не шукають,
Так і дні пролітають – не повернуться до нас.
Одна лиш хвилина – і може змінитись усе,
Один необачний наш вибір – і втрати немає кінця.
Слова, мов стріли, несуть у серця своє гостре лезо,
І ліку немає тим ранам, що ріже язик без гальма.
Можливості – двері, що тільки раз відчиняються,
Лиш мить для відваги, і більше не буде її.
А ті, хто боїться, лишаються там, де хитаються,
І бачать, як шанс їх зникає у чорній імлі.
Тож зважуй свій вибір, рахуй кожну мить, кожне слово,
Не гай свою долю, не гасни, мов вітер вночі.
Бо хто не цінує життя і чекає даремно нагоди –
Залишиться тільки з зітханням і сумом в душі.