В обличчя дихав вітер, зустрічав,
І погляд неба ніжно-голубий,
З минулого чекав ще, виглядав
Самотній млин, біля містка,
старий.
Повз шуму водоспаду
місток вів,
І двох тополь,
що в воду задивились,
Ішов дорогою,
водою погляд брів,
Ніг трави
запорошені тулились.
Купали хвилі
берег в камінцях,
У зелені і чайок білизні,
Купались очі
в ніжних чебрецях,
У незабудок синь-голубизні.
У спину дихав вітер, проводжав,
І погляд неба ніжно-голубий,
Ніхто рукою з двору не махав,
Услід дивився млин
лише старий.
13.04.2024.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
