Нещадно нищать Україну
І від абетки аж до ком
Стирають мову солв‘їну
Своїм брехливим язиком.
Вже розмиваються кордони,
А ти говориш так, як звик.
Святі прабатьківські канони
Руйнує зрадницький язик.
—Какая разніца?—питаєш,
—Я с вашей мовой нєзнаком.
Даремно мову зневажаєш,
Ворожим «чешеш» язиком.
Не вся війна на полі бою.
Коли змовкає автомат,
Говорить мова. Мова— зброя,
Сильніша кулі у стократ!
Разом на ворога до бою
Пішли пліч-о-пліч, ти і я.
Одного роду ми з тобою
І мова теж у нас своя!
Анна Барвінок
Анна Барвінок
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
