Скільки в нас зросійщених сімей?
А скільки вбитих україномовних поколінь?
А чи цього з’єднáння прагнув Батько Хмель?
Бо вчити українцям мову поки лінь.
Не знаєм мови, або знаєм – не говоримо,
Проте так легко ми вчимо чужу на заробітках.
Плювали ми на Соловки, Будинок "Слово" і Голодомори.
В нас нації нема, ми люди в різних клітках.
Але ж ми нація! Ми нація багата на таланти!
Ми працьовиті і багаті розумом, відкриті!
Чому ж всі наші патріоти – емігранти?
Ще й ворогами на чýжбині вбиті…
Ідея – є, та організм її сприймає за пухлину.
А що нам Емські ті укази чи полонізація?
Не слухайте російські ви пісні, дізнайтесь більше про свою родину,
Не знати мови в Україні – це самокастрація.
Баланов Артур
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
