Я прокидаюся. Ранок, світанок.
Я умиваюся. Тепла вода.
Ззовні не сонячно, але дощ вже пройшов.
Я оглядаюся. Жодних вікóн.
Дівчинка бігає. Падає, плаче.
Жінка викрикує. Хилиться, крякотить.
Пенсіонер на це все дивиться.
Тихо сміється, не надто й шумить.
Не рідне життя. Ні своє, ні твоє.
Століття минуло? У всіх своє.
Жодних змін, одні повторки.
Страх бере, за вся і за всіх.
Навколо течія думок. Чужих.
Повсюди мова лається. Чужа.
Ми лагідні, пробачте нас.
Ми почекаємо, примощуйтесь зручніше.
Жодної поваги до самих себе.
Жодної поваги до букв і звуків.
Несвідомість. Недалекоглядність.
Закриває очі. Допоможе, закриє й вуха.
Каріна Кочура
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
