Ти будеш просити у мене питання
Про те, що сказати мені не вдалось?
Чи будеш писати щоранку зізнання
Про те, як погано без мене спалось?
Чи будеш хотіти як птах полетіти?
Відкрити для себе ще сотню пригод?
Чи будеш хотіти у тиші сидіти,
Із тисячей слів і морем думок.
Чи ці всі питання не з себе тягнути,
А відповідь дати потрібно тобі?
Бо я вже сказала в своєму мовчанні
Все те, що хотілося завжди мені.
Чи кожен із нас у своїй голові
Приносить в життя такі самі думки?
Питання та відповідь не однозначні…
Готовий закрити це все назавжди?
Це вітер реве за вікном гучним свистом,
Чи це просто жах, що проснувся в мені?
Чи можна сказати, що ми йдемо далі,
Якщо залишилися на глибині?
Вдихнути не вийде, бо ми вже далеко.
Хоча вчора були так близько, чи ні?
Можливо не варто дозволити серцю
Сказати мовчанням про страх у житті.
Lilia
