Вона мовчить, і сумно так зітхає.
Печаль і горе у її очах.
Мовчить любов моя,
І гірко плаче.
Вона невинна у моїх страстях.
Сумна любов була іще до мене,
Де у віках ножа кидали в спину.
Вона терпіла, мучилась і билась,
Але зробити щось… й досі не змогла.
І так щоразу, при якійсь потребі,
Вона біжить й закохує серця.
Та інколи ми забуваємо про неї,
І кажемо: зажди іще не час.
Про неї пишуть у газетах,
Журналах і нових віршах.
Вона завжди є поряд при потребі,
А коли ні, то відкидаємо назад.
Любов мовчить, і сумно так зітхає,
Дивиться у небо в далечінь.
Вона все завжди бачить і все знає.
Моя любов мовчить і гірко плаче.
Васильєв Юрій
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
