Могила

Бачу я камінчик
Гладенький і сіренький
На ньому щось написано
Можливо моє імʼя
Стоїть на кладовищі
А під ним земля
Воно все так манить
І дуже сильно вабить
Можливо доля там моя?
Зітру багнюку з імені
Мого імʼя нема
Це чужа могила
І зовсім не моя
Перепрошую пане,
Чия могила ця
Чи ви там щасливі?
Чи ще видно обриси вашого лиця?
Чи того я хочу?
Заздрити вам?
А відповідь німа
Не мовчіть ви пане,
Бо вибір зроблю сама
Помру раніше віку
Можливо помилюсь
Але я в це не вірю,
Я вірю що права
Скоро я загину
Зроблю собі могилу
Й лежати не буде сили
Тож тіло покриє земля
Буде моя могила
Охайна і красива
Тож заздритиму собі, а не вам.
Хоші