Повівав вітерець
Хмари високі підіймав
Жито любе зелене колихав,
А над полем соловейко, в далині щебетав.Дерево любе розгойдав,
За незламнії міста та свою Україну. І землю любу Святу-
Пісню гарно співав-
Вода холодна, вода джерельна, чиста і прозора.Бігла по долу в далині. Підіймати свою Україну, та дати їй щасливу долю,
Заколоситься пшениця,
Зацвітуть червоні маки,
І по ній ще , пишні квіти
У розкішному вбранні.
Прилетять з чужіх країв лелеки, до своєї рідної землі. Не біда , що війна руйнує, все що бачить на шляху…
Та незламна Україна, відбудує-
Новеє щасливеє життя,
Та Свята її земля.
В ній могутня сила,
Та наші славні козаки,
Відбудуєм Україну-
На щасття , нс долю,
Для свого народу, Де не буде більш війни.
Де буде Мир –
І спокій назавжди.
АРИНА ЭРНЕСТ
Могутня сила
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська