Коли ти серед ночі
Почуєш голос мій
Не бійся, не тікай
Це я в останню мить прийшла
Сказати як кохаю образ твій
Згадаєш силует мій
Волосся, очі, губи
Згадаєш ти це місце
Де вперше ти зустрів мене
Торкнувся губ моїх
Поглянув в мої очі
Промовив ти "люблю"
Можливо ти й збрехав, та це вже не важливо.
Все ж кохала, та й кохати буду
Ще рік, ще два чи три
Можливо все ж до смерті
Зав’яли вже ті квіти які подарував ти
Проте тримаю, їх сухими у книгах
Шепоче серце "Не кохає відпусти"
Проте я все ж не можу
Хоча, мабуть, й не хочу
Відпустити не так легко, як здавалося
Про те кохати буду, на жаль вже не взаємно
Силуету твого не забуду
Навіть в самій тьмяній тьмі
Згадаю як звертався
Та промовляв "Люблю"
Дівчина в червоному
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
