Я буду вдячний, Господи Тобі, якщо мені даси Ти змогу,
з війни неушкодженим прийти, до рідного,
до рідного порогу.
Та знову бачити родину, обійняти всю свою сім’ю,
Бо в однострої я стою і Землю рідну бороню.
Я зараз Господа прошу, щоб дарував новий світанок,
Отче Наш, Тебе благодарю, за те, що бачу
новий ранок.
Я часто зараз на війні стою в пороховому тумані,
а Вірю, Господи, Тобі і не купаюся в людськім обмані.
В Житті багато завинив, гріхів багато я зробив,
прости, Мій Боже, мене за те, що так паскудно
досі жив, життям своїм не дорожив.
Але скінчиться нехай війна, станок я мрію запустити у дворі.
Виготовити бруківку і покласти біля Церкви на горі,
Та знову бачити рідню, обняти рідную сім’ю.
А зараз, Господи, прошу, щоб дав мені Ти змогу,
знову прийти до рідного мені, до рідного порогу.
30.01.2025 (перевидання)
В.Є. Панченко
Молитва солдата до Бога Нашого
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська