Ви колись бачили море?
Море, в яке хочеш дивитися вічно,
Але відводиш погляд, щоб не показувати чуттів.
Серце твоє горить, розум тупіє,
Вустами ніжними говорить до тебе,
А ти просто мовчиш…
Ти хочеш! Хочеш відповісти,
Та боїшся… Чого? Питаєш себе.
Почуттів? Реакцій? Чи є щось інше?
І переборовши страх, ти дивишся
Ібачиш… Небо? Чистішого не знайдеш,
А посередині сонце, красивіше за все і всіх.
Від переозуміння ти думаєш:
Думаєш, це добре чи зле?
Вдень одне, а ввечері друге.
Ви колись бачили море?
А небо посередині якого є сонце?
…Але це одне й те ж!
Мені однаково, чи твої очі море, чи небо.
Вони все рівно різняться від цих.
Головне, дивися тільки на мене, навіть якщо ми не самі.
Miss Evening
