Мости на краю думок
На краю думок, де світло і тінь,
Збудовані мости з мрій і надій.
Ідеш по них обережно, мовчки,
До берегів, де не ходив ще ніхто.
Слова, як каміння, що в воду летить,
Вони залишають слід у воді.
А тиша лягає між ними містком,
З’єднує все, що було і що є.
Тут, на краю, де питаєш себе,
Куди веде цей шлях невідомий, –
Там мости збудовані з наших думок,
Щоб йти далі, назустріч новому.
Дашкевич Ірина
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
