Моя заздрість

Ні, я ненавиджу війну, -
Худий я мир більше бажаю.
Та як воює вся країна
У мене заздрість викликає.

Не бачу я війскових дій -
Сиджу в глибокому тилу,
Але щоденно відчуваю,
Як воїни всіх бережуть.

Своєю єдністю, завзяттям,
Сміливістю, вмінням своїм
Вони понизити по рангу
Російську армію змогли.

А подивитесь на парламент, -
Без опозиції живе.
Що той парламент - опозиція?
Вже не знайти її ніде.
Єдині всі в своїх бажаннях:
«Країну треба рятувати!
Вже після перемоги ми
Почнемо знов дискутувати!»

А армія чиновників,
Все більше заздрість розбира.
Всі розуміють, що потрібно,
Щоб подолати ворога.
Немає паніки у них,
Усі в бою цілодобово.
Вони безпеку контролюють,
І як працює тил для фронту.

Я підлабузництво засуджую,
І раболепство не терплю,
Але що Президент - Зеленський, -
Заздрість пробуджує мою.
Патріотизмом він своїм
Підняти дух зумів країні,
Весь світ примусив ворошутись
Заради миру в Україні.

Айтішники в війну включились -
Всі громлять сайти ворогА .
Від неприкритої брехні
Простих «лікують» росіян.

І журналісти вже не б’ються
Зараз за новий матеріал,
Єдність свою всім демонструють,
Спокій надаючи словам.

А лікарі - святі то люди, -
Рятують світ без відпочинку -
Поранених, інфарктників,
Вагітних без зупинки…

І волонтери всіх професій
Об’єкти заздрості моєї.
Душевністю світ зігріваєте,
З війною боретесь душею.

Хто протестує в окупації,
Виказуючи це ворогу,
І хто, ховаючись в підвалах,
Сидить на лінії вогню,
Вони всі теж безцінний вклад
До перемоги роблять -
Не здаючись і не вітаючи
На радість ворогу.

Заздрю тому, що в Україні
Велика армія людей,
Що кожен день простими діями
Виборює мир для себе.

Так! Україна вся єдина -
Воює як одна сім’я!!
Заздрю собі я нескінченно,
Що Батьківщина це моя!!!