Я готова була написати для тебе
І зорі, і комети
Я вважала що ти центр світу
Від якого не поїдеш
Я завжди говорила тобі
Ти сонце, моя мрія
Але ці слова важкі
Більше не почути тобі
Я заховала всі почуття в скарбничку
І ключ від неї я викинула в океан
Щоб ніколи більше,
Не чути себе такою розбитою
Тепер ти мені кажеш:
Чому ти мені не пишеш…?
Але я все знаю
Що ніколи не була потрібною..
Чи потрібно закінчити це все?
Чи можливо я стану щаслива..?
Я пишу тобі портрети,
але не відкрию свою душу.
Тьмяний Багнет
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
