Я в світі бачив стільки квітів.
Але обрав одную я.
Таку червону, ніби моя кров.
Такую милу, мов моя сестра.
Забрав би я її з собою.
Щоб зберігать на всі віка.
Але з’явилась в моїм серці,
Як квітка дівчина одна.
І закохався в неї я без тями.
І в думах лиш вона одна.
Але зізнатися не можу,
Бо мабуть недостойний я.
Тому дарую тобі квітку,
В якої є мої слова.
Що ти і є одна та квітка,
Яку люблю одную я.
Андрій Панченковський
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
