Моя Україна, кохана, єдина,
Люблю твою ніжність та вічну красу.
Кохаю я мову твою солов’їну,
Таку мелодійну, яскраву, живу.
Люблю Україну, простори широкі,
Карпати, степи, річку нашу Дніпро.
В дитинстві робив свої перші тут кроки,
Радів кожен день я, що сонце зійшло.
Босими ногами я бігав по полю.
І чув як зозуля у лісі співа.
Здавалося гарним мені все довкола.
Росте біля хати зелена трава.
Я з пуп’янка чув про Тараса Шевченка,
А також з дитинства Сосюру читав.
Моя Україна, кохана, єдина!
Тут друзям завжди я допомагав.
Мені колискову співала матуся,
Коли по ночах я заснути не міг.
Я думаю кожен хотів неодмінно
Завжди повернутись на рідний поріг.
А зараз орли наші сильні, хоробрі,
Її захищають в окопах сирих.
За нашу свободу кров проливають
Та світле майбутнє сімей дорогих!
Я є патріотом своєї країни!
Люблю її ніжність та вічну красу.
Кохаю я мову її солов’їну.
Мою рідну неньку всім серцем люблю!
Юрій Сіромашенко
