Злива,дощ ти знаєш як це,коли покинутий душею?В душі не має більше серця яке зігріє теплотою.На дворі сніг,у мене злива,яка плаче від болю,бо моє щире й добре серце розпалось від болю.Врятує мене,те добре серце яке покинуло моє життя,але я вірю все вернеться та тільки вже я не підпускаю.
квітка💌
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
