Візьму тебе в свої долоні
І берегтиму повсякчас,
Бо ти, немов дитятко в лоні,
Що ласки просить раз-у-раз.
Тебе плекатиму, як квітку,
Що ніжним цвітом розцвіте,
І всю любов свою, опіку
Віддам тобі, віддам себе.
Зі мною поруч будеш завше,
Тебе ніколи не зречусь!
І лиш тоді, коли пізнавши
Всю мудрість твою, я озвусь
До тебе тихою мольбою:
Рятунку прошу, дай мені.
Любове, наповняй собою
Усю мене, мов глек душі.
Вікарук Ліля
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
