Зітхнув останній день серпневий…
Чарівний, літній вечорок…
Закінчується рай місцевий,
В душі пробігся холодок…
Чергове літо заховалось,
Загравою зникав сезон…
Повільно сосни колисались,
Осінній шепіт…
Дурман-сон…
Позатихали птахи в лісі,
Вже скоро подорож стрімка,
Мов ехо прокотилась тиша,
Довкола скошені жита…
Дурманом голову закружить –
П’янка, чарівна благодать…
Але чомусь так серце тужить:
Мої літа…спішать, летять…
ND❤️
Надія Холод
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
