Мої племінники

Я день і ніч молюся Богу
За Вас, племінники мої!
В моїх очах ваше дитинство,
А ви дорослі на війні.
Дитячі роки пролітали,
Були веселі й гомінкі,
Для вас батьки хороше дбали,
За що тепер ви вдячні їм.
Душі не чаяли бабусі,
Вам кожен крок ваш берегли,
Щоденно з рук не відпускали,
Смачненькі млинчики пекли.
А що ж тепер ми хлопцям скажем?
Як заспокоїти нам їх?
Я чую в трубку голос плаче,
В моїй душі вся їхня біль.
Ми вся родина молимося Богу,
Що ви хоробрі й бойові.
За ваших друзів й побратимів,
За всіх, за всіх, що на війні!
Господь Всевишній розправ крила,
І дай нам сили на землі!
Нехай матусь нічна молитва
Воскресне в праведній душі…
Людмила Кисличенко