Моя душа не сповнена надії там залишились тільки мої мрії ті мрії про які ніхто не зна та мрія в неї є тільки одна.Сім’я щоб разом вся зібралась ніхто нікуди не пішов а просто сів за тим столом та мовчки посидів та навіть і без тих вже зайвих слів.Щоб просто тиша і сім’я разом невже це важко але так кордон кілометри міста та кроки і мрія ця вже набирає роки ті роки про які ніхто не зна коли сиділа й просто плакала вона.Чому ти плачеш?Мама в донечки спита та мамо плачу бо не забудеться вона..
Циранюк Катерина
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
