здавалось би
цього мало
секундна стрілка
–
за-
тонкА
за-
дУже
щоби з-
начити
хоч щОсь
серЕдньостатистИчно
розрізнИме
століття перемог
ще
не
на-
стАло
тОм
і
бОрсаються
сі
годинникОві
три стрілкИ
а
вистрілити
все не можуть
і
імітують зхрещені мечі
без іскр
і
боріздОк зазУбрин
затУплюючих
гостро-
тУ
їх лЕз
які
зійшлися
в одній точці
всіх часів
народів і епох
посередИні
рівновіддалено від
крАю тих провАлль
що
їх часИ
ще
не
при-
йшлИ
алЕ
не за
горАми
гуркіт в них падіння
а нині
–
тихо так
лиш
дИхає
"тік-тАк"
хтось
у кімнаті
і
тіні
розповзлися по кутАх
почотиригрАнного житлА
як мурАхи
без мурАшника свогО
тече
повз них
печально
неповноводна річечка часУ
поволі наближається вже
ранок
до вікнА
попід яким
усе активніше снують
постійнозаклопОтані машини
оптимістично налаштовані
в дорОгу
гудінням
вулик
прокидається
зі сну
ХРЕСТОСЛОВ