Все той маршрут років багато,
Місто — село і навпаки,
Завжди автобусом долати,
Пішки занадто довго йти.
Одна з поїздок
в пам’ять вжилась…
Автобус їде, я — в вікні,
Там ліс, галявина відкрилась,
Ніби казкова, як ввісні.
Ряди ялинок вздовж дороги,
На повороті, край ліска,
Краса червона — мухомори,
Кинулись в очі здалека.
Що мухомори ядовиті,
Гриби зовсім неїстівні —
Вони цим дуже знамениті,
На вигляд самі чарівні!
В осінній час щоріч їзди’ла,
Зірко вдивлялася в вікно,
Усе шукала-виглядала,
Та мухоморів не було.
Ялини в шишках всі стояли,
Клен жовтий поряд шелестів,
Низька трава до них тулилась,
Жаль, мухомор не червонів.
07.12.2022.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
