Мій біль

Забудь мене, пробач за всі слова,
Цей біль — назавжди мій.
Кохана, це не твоя вина,
Мій крик, мій жах, моя туга
Пролились чорною печаллю
На твої ніжнії вуста.
І в наших замкнутих обіймах
Назавжди лишиться журба.

Метафор вже й не підберу,
Забув давно вже слово "страх".
Та впевнено кажу: тебе люблю,
Та це лиш текст, що зостане на губах.
Я вже не вірю у любов,
Дивним давно закрився у собі,
Ковтаю свою чорну кров
Й ховаю на душі рубці.

Я житиму ще рік чи два, нехай,
За все платитиме печаль.
І хай тебе кохає інший,
Коли моя любов для тебе —
Сум і біль, й відчай.
Блажевський Віктор