Ти ж пам’ятаєш як маленькою була
Я щиро вірила в дива.
Під виноградом гойдалку мені зробив
І на коні мене возив .
Твоє захоплення це були твої рибки, вазони та усі тваринки
Душею щирою тебе Господь нагородив
Ти як бабуся теж нас так усіх любив
Коли прийшла війна проклята
Ти встав у стрій захисників
Міцним був воїном й солдатом
І все зумів ти подати
Мабуть бабуся то був твій янгол
Оберігала від усіх бід
Завжди в душі з тобою була поруч
Хоч так пройшло багато літ
Ти знаєш як душа ще плаче
Несамовита біль у серці, так пече
Я дякую тобі наш ти солдате
За відданість своїй землі
Ми всі низенько вклонимось перед тобою
Ти в нашій пам’яті залишися Героєм
Приходь до мене хоч уві сні
М’якеньких хмарок там тобі .
Анастасія Левченко
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
