Мій перший вірш — не знаю, чи дарма,
Та в ньому біль і світла таїна.
Ще не збагнула, що тривожить так,
Але рядки лягають просто в такт.
Пишу про те, що серце промовля,
Про сни, про мрії, спогади здаля.
Можливо, це лиш звуки і слова,
Та в них душа моя ожива.
Нехай не ідеально, хай як є,
Та кожен вірш — це часточка мене.
Я не поетка, просто відчуваю,
І що на серці — словом передаю.
Ліаріс
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська