Мій світ

Мій світ
Ти мій світ, мій промінь сонця в саму темну ніч, мій шрам на серці, душа моя, ранена ножем.
Ранок і я з тобою
Я з тобою душею
Душею і серцем
Думками про тебе зігріваю душу, сиплю сіль на рани
Великі, глибокі рани
Де ти?
В моєму сні, душі, серці?
В моєму світі..
Зірка яка освітлює мені шлях,
Стежку до тебе
Стежка в шипах, з камінням..
Шипи пронизують мене, деруть серце, лоскочуть душу
Але я іду… іду в мріях, з надією на те що все буде, і мій шлях не тернистий, а шовковий, шовк зі склом..
Ти ж вилікуєш мене, поцілуєш кожну рану, і розцвіту я, як прекрасна квітка в обіймах ніжності й ласки, в любові яку мені не дав ніхто, ніхто, тільки ти дав почути як бути квіткою.
Бараннік Софія