місто спішить,
місто біжить,
але ж на мить
як мозок не спить –
ти зупинись,
ти озирнись
і не дивись –
там, де колись.
там, – де є ми –
дощ усе змив.
вітер все стер –
там, – де тепер.
в тиші розпалась
вулиця сна –
тільки душа
моя не одна.
в серці лишились
наче сліди —
тіні любові,
болючі ходи.
там, де ще боляче —
значить, живе.
там, де згорає —
знов проросте.
13:37, 09/11/2019 (м. Тернопіль, вул. Бордуляка)
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
